Смолигівська громада
Луцький район, Волинська область

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану

           Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження
 

     1. Державна   реєстрація   народження  дитини  проводиться  з одночасним визначенням її походження та присвоєнням  їй  прізвища, власного імені та по батькові.

     Походження дитини  визначається   відповідно   до   Сімейного кодексу України .
 

     2. Підставами  для проведення державної реєстрації народження дитини є:

     а) медичне  свідоцтво  про народження (форма N 103/о),  форма якого затверджена наказом Міністерства  охорони  здоров'я  України від  08.08.2006 N 545,  зареєстрованим у Міністерстві юстиції  України  25.10.2006  за  N  1150/13024  (далі  -  медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності,  де  приймаються пологи;

     б) медичне свідоцтво  про  народження,  медична  довідка  про перебування дитини   під   наглядом  лікувального  закладу  (форма N 103-1/о).  Ці документи подаються для  державної  реєстрації  народження дитини,  яка досягла одного року і більше.

     Медична довідка   про   перебування   дитини   під   наглядом лікувального закладу  заповнюється  лікарем,  під  наглядом  якого перебуває   новонароджений,  і  засвідчується  підписом  керівника закладу охорони здоров'я та круглою печаткою закладу;

     в) акт,  складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і   лікаря   або  фельдшера  (якщо  лікар  або  фельдшер  були  на транспортному засобі),  у випадку народження дитини на  морському, річковому,  повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі.  У  разі  відсутності  лікаря   або   фельдшера   державна реєстрація  народження  проводиться  на підставі вказаного акта та
медичної довідки про перебування дитини під наглядом  лікувального закладу;

     г) лікарське  свідоцтво  про   перинатальну   смерть   (форма N 106-2/о)   (   z1154-06   ),  форма  якого  затверджена  наказом Міністерства охорони  здоров'я  України  від  08.08.2006   N   545 ( z1150-06   ),  зареєстрованим  у  Міністерстві  юстиції  України 25.10.2006  за  N  1150/13024  (далі  -  лікарське  свідоцтво  про перинатальну смерть), у разі мертвонародження.

     Якщо реєстрація  народження  дитини,   народженої   в   іншій державі,  не була проведена компетентним органом такої держави або дипломатичним представництвом чи консульською  установою  України, підставою для проведення державної реєстрації в Україні є медичний документ іншої держави,  що підтверджує  факт  народження  дитини, належним   чином   легалізований,   якщо   інше   не   передбачено міжнародними договорами  України,  згода  на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою України.

     Ці документи подаються до органу державної  реєстрації  актів цивільного  стану,  де  реєструється  народження.  При відсутності підстав для державної реєстрації народження,  визначених  у  цьому пункті,  державна  реєстрація  народження  проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
 

     3. Державна  реєстрація  народження  дитини  проводиться   за місцем  народження  дитини  або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

     Якщо батьки  дитини  не  перебувають  у шлюбі,  то народження дитини може бути зареєстроване за  місцем  проживання  особи,  яка визнає себе батьком дитини, якщо із заявою про державну реєстрацію народження  ця  особа   одночасно   подає   заяву   про   визнання батьківства.
 

     4. Якщо  державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного  з  них,  то  за  їх  бажанням місцем  народження  дитини  в  актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження, підтверджене одним із документів,   передбачених  у  пункті  2  цієї  глави,  або  місце проживання батьків чи одного з них.

     Якщо місцем  народження дитини зазначається фактичне місце її народження,  а не місце проживання її  батьків,  про  це  робиться відповідна  відмітка  у  графі  "Для відміток" актового запису про народження,  яка  під  час   державної   реєстрації   скріплюється підписами батьків чи одного з них.

     Під час державної реєстрації народження дитини за  місцем  її народження в актовому записі вказується фактичне місце народження.

     Зазначений порядок  повинен  бути  роз'яснений  особам,   які звернулися з питання державної реєстрації народження дитини.

     Орган державної реєстрації актів цивільного стану  не  вправі відмовити  в  державній  реєстрації народження,  мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
 

     5. Державна  реєстрація  народження  дітей,  які народилися в експедиції або в іншій віддаленій  місцевості,  де  немає  органів державної реєстрації актів цивільного стану, проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них не пізніше одного місяця з  дня їх   повернення.   У  цих  випадках  за  бажанням  батьків  місцем народження дитини в актовому записі  про  народження  зазначається місце проживання батьків або фактичне місце народження,  якщо воно підтверджене одним із  документів,  визначених  у  пункті  2  цієї глави,  про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про народження.
 

     6. Якщо дитина  народилася  під  час  перебування  матері  на морському,  річковому,  повітряному  судні,  у потязі або в іншому транспортному   засобі,   то   державна   реєстрація    народження проводиться за  місцем проживання батьків чи одного з них.  Місцем народження зазначається місце проживання батьків.
 

     7. У разі народження дитини жінкою, яка тримається в установі виконання  покарань  чи  слідчому  ізоляторі,  державна реєстрація народження  проводиться  в  органі  державної   реєстрації   актів цивільного  стану  за  місцезнаходженням  цієї  установи за заявою матері на підставі одного із документів,  визначених  у  пункті  2 цієї глави,  уповноваженим представником адміністрації відповідної установи чи слідчого ізолятора,  який після  державної  реєстрації отримує документ про народження, що надалі зберігається в особовій справі жінки,  про що робиться відповідна відмітка  в  графі  "Для
відміток" актового запису про народження. У цьому разі паспорт або паспортний документ матері подається тільки в тому разі,  якщо він зберігається в її особовій справі.
 

     8. Державна  реєстрація  народження  проводиться  за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них,  а в разі  смерті батьків   або   в   разі  якщо  вони  з  інших  причин  не  можуть зареєструвати народження  -  за  заявою   родичів,   інших   осіб, уповноваженого  представника  закладу  охорони  здоров'я,  в якому народилась дитина або в якому на цей час вона перебуває.

     Державна реєстрація  народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини.

     У разі  несвоєчасної  державної реєстрації народження в графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються поважні причини  пропуску  місячного  строку  або  реквізити протоколу про адміністративне правопорушення.

     Державна реєстрація   мертвонароджених  дітей  і  дітей,  які померли на  першому  тижні  життя,  проводиться   закладом  охорони
здоров'я, що надавав медичну допомогу матері під час пологів або в якому помер новонароджений,  та  судово-медичною  установою  (якщо факт смерті встановлено поза закладом охорони здоров'я).

     Заклад охорони здоров'я при мертвонародженні,  народженні  та смерті  дитини,  померлої  на першому тижні життя,  судово-медична установа зобов'язані звернутися  до  органу  державної  реєстрації актів  цивільного  стану  із  заявою  про  державну  реєстрацію не пізніше трьох днів.

     Повідомлення в  органи  державної реєстрації актів цивільного стану про мертвонародження,  про народження та смерть дитини,  яка померла  на першому тижні життя,  покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я,  де перебувала мати під  час пологів або  помер  новонароджений;  на  заклад  охорони здоров'я, лікарі якого надавали  медичну  допомогу  при  пологах  удома  або установили   смерть   новонародженого  вдома;  на  керівника  бюро судово-медичної експертизи -  у  разі  встановлення  факту  смерті дитини  поза  закладом  охорони здоров'я (на вулиці,  удома,  коли медичного нагляду не було, та в іншому місці).
 

     9. Державна реєстрація народження дитини,  яку не  забрали  з пологового будинку,  іншого закладу охорони здоров'я,  проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану  за  письмовою заявою  представника  органу  опіки  та  піклування та при наданні рішення  органу  опіки  та  піклування  про  державну   реєстрацію народження дитини.

     У разі коли  батьки  дитини  відомі,  походження  дитини  від батьків визначається   відповідно  до  Сімейного  кодексу  України
( 2947-14 ).

     У рішенні  органу  опіки та піклування зазначаються прізвище, ім'я,  по батькові,  які присвоюються дитині,  прізвище,  ім'я, по батькові її батьків.

     Прізвище, ім'я,  по батькові дитини, батьки якої невідомі, та відомості  про  батьків  зазначаються  на  підставі рішення органу опіки та піклування.

     Представнику органу  опіки  та піклування видається свідоцтво про народження та витяг  з  Державного  реєстру  актів  цивільного стану  громадян  про  державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ).

     Про державну   реєстрацію   народження   такої  дитини  орган державної реєстрації актів цивільного  стану  письмово  повідомляє орган  опіки  і  піклування,  про  що  зазначається  в  графі "Для відміток" актового запису про народження.
 

     10. Державна  реєстрація  народження  підкинутої,   знайденої дитини  проводиться  органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки та  піклування та  при  наданні  рішення  органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини,  а  також  довідки  закладу  охорони здоров'я про вік підкинутої, знайденої дитини.

     У випадку, коли батьки підкинутої, знайденої дитини невідомі, прізвище,  ім'я, по батькові такої дитини та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.

     У графі  "Місце  народження"  актового  запису про народження зазначається місце  державної  реєстрації  народження  підкинутої, знайденої  дитини.  У  графі "Для відміток" зазначається:  "Дитина підкинута (знайдена),  батьки невідомі,  відомості про них унесені згідно   з  рішенням  органу  опіки  та  піклування  (найменування районної,  районної  у  містах  Києві  та  Севастополі   державної адміністрації,  виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".

     У разі  коли  батьки  підкинутої,  знайденої  дитини  відомі, визначення походження дитини від матері та батька  здійснюється  з дотриманням норм Сімейного кодексу України ( 2947-14 ).

     У графі "Підстава запису відомостей  про  батька"  вказується одна  з підстав:  місце та дата державної реєстрації шлюбу,  номер актового запису;  дата подачі спільної заяви батьків про  визнання батьківства  та проставляються підписи батьків;  найменування суду та дата постановлення рішення суду  про  визнання  батьківства  чи встановлення факту батьківства (материнства);  заява матері дитини та проставляється її підпис.

     У графі "Для відміток" зазначається: "Рішення органу опіки та піклування (найменування районної,  районної  у  містах  Києві  та Севастополі  державної адміністрації,  виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".

     Графа "Місце народження" заповнюється у порядку,  визначеному пунктом 4 цієї глави.

     Якщо закладом    охорони   здоров'я   встановлено,   що   вік підкинутої,  знайденої дитини становить рік  і  більше,  складений актовий  запис  про  народження  включається  до  книги поновлених актових записів про народження.  Після порядкового номера актового запису зазначається: "Державна реєстрація з пропуском строку".

     Представнику органу опіки та піклування  видаються  свідоцтво про  народження  та  витяг  з  Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію  народження  відповідно  до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ).
 

     11. У  разі  народження  дитини жінкою,  якій в організм було перенесено  ембріон  людини,  зачатий   подружжям   у   результаті застосування   допоміжних   репродуктивних   технологій,  державна реєстрація народження проводиться за  заявою  подружжя,  яке  дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією  жінкою,  подається  заява про  її  згоду  на  запис  подружжя  батьками дитини,  справжність 
підпису на якій має бути нотаріально засвідченою,  а також довідка про генетичну  спорідненість  батьків /матері чи батька/ з плодом.
При цьому в графі "Для відміток" актового  запису  про  народження робиться такий запис: "Матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові)", а також зазначаються дата видачі довідки та її номер.
 

     12. Одночасно  із  заявою  про державну реєстрацію народження подаються:

     а) паспорти  або  паспортні  документи,  що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків,  з  поважних  причин не може бути пред'явлений,  то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити  в державній  реєстрації  народження дитини.  Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про  шлюб.
Дані   про  громадянство  в  актовому  записі  про  народження  та свідоцтві не заповнюються,  про що робиться  відповідний  запис  у графі  "Для  відміток"  актового запису про народження.  Надалі ці дані  можуть  бути  доповнені  відповідно  до  законодавства,  яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану;

     б) паспорт  або  паспортний  документ,  що  посвідчує   особу заявника,  у  разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;

     в) документ,  який  є  підставою  для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб,  спільна заява матері та батька дитини,   заява   матері).   За  відсутності  свідоцтва  про  шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка  про  його державну  реєстрацію  в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.
 

     13. Якщо   в   медичному  свідоцтві  про  народження  указане дошлюбне прізвище матері,  а паспорт або  паспортний  документ  на момент  державної  реєстрації  народження  одержаний  нею  вже  на прізвище, яке було присвоєне їй при державній реєстрації шлюбу, то заявником  в  обов'язковому  порядку повинно бути подано свідоцтво про шлюб,  яке підтверджує,  що дана медична довідка видана жінці, паспорт  або  паспортний  документ  якої  пред'явлений  до  органу
державної реєстрації актів цивільного стану.

     Якщо жінці під час державної реєстрації шлюбу було  присвоєно прізвище  чоловіка,  однак паспорт або паспортний документ на нове прізвище вона не обміняла,  а в медичному свідоцтві про народження також зазначене дошлюбне прізвище матері,  заявник в обов'язковому порядку повинен подати свідоцтво про шлюб.

     За наявності  в  даному  відділі  державної  реєстрації актів цивільного  стану  актового  запису  про  шлюб  батьків   подавати свідоцтво про шлюб не обов'язково.  У цьому разі прізвище матері в актовому записі  про  народження  наводиться  за  даними  актового запису  або свідоцтва про шлюб,  а в графі "Для відміток" актового запису  про  народження  робиться  запис:  "У  поданому  медичному свідоцтві  про народження зазначене дошлюбне прізвище матері" або:
"У пред'явленому медичному свідоцтві про народження та в  паспорті (паспортному  документі)  матері  вказано її дошлюбне прізвище" та записується дошлюбне прізвище матері.
 

     14. Якщо дитина народилась у  подружжя,  дружина  записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини за заявою будь-кого з них.

     У разі   встановлення   у   порядку,   передбаченому   чинним законодавством, режиму   окремого   проживання   подружжя  дитина, народжена дружиною після  спливу  десяти  місяців,  не  вважається такою,   що   походить  від  її  чоловіка.  У  цьому  випадку  при пред'явленні дружиною копії  рішення  суду  про  встановлення  для подружжя режиму окремого проживання державна реєстрація народження дитини проводиться  за  заявою  матері  в  порядку,  передбаченому
пунктом 18 цієї глави.  У графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються назва суду, дата та номер даного рішення.
 

     15. Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою,  походження дитини від  матері  визначається на підставі одного із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, а походження дитини від батька визначається  за  заявою  матері  та  батька  дитини  про визнання батьківства (додаток 1).
 

     16. Жінка та чоловік,  які не перебувають у шлюбі між  собою, можуть  подати  до  органу  державної  реєстрації актів цивільного стану заяву  про  визнання  батьківства   до   народження   дитини (додаток 2).  У  такому  випадку  до  зазначеної  заяви  додається довідка закладу охорони здоров'я про вагітність жінки.
 

     17. Якщо із заяв,  зазначених у пунктах 15,  16  цієї  глави, убачається,  що  чоловік,  який  визнав  себе  батьком  дитини,  є неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану в триденний  строк  повідомляє  батьків (чи одного з них),  опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком  дитини,  про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

     У разі  якщо  повідомити  батьків,   опікуна,   піклувальника неповнолітнього   неможливо,   орган  державної  реєстрації  актів цивільного стану в той самий строк повинен повідомити про це орган опіки  та  піклування,  про що зазначається в графі "Для відміток" актового запису про народження.

     Якщо заява  про  визнання  батьківства  не  може  бути подана особисто,  вона може бути подана через представника або  надіслана поштою  за  умови  нотаріального  засвідчення  справжності підпису заявника   на   цій   заяві.   Повноваження   представника   мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

     У цих випадках при складанні актового запису  про  народження дитини  прізвище  дитини  вказується  за  прізвищем  матері,  а по батькові і відомості про батька - відповідно до заяви про визнання батьківства.  Якщо  батьки  (батько)   бажають(є)  присвоїти дитині прізвище батька,  то воно  виправляється  в  актовому  записі  про народження на підставі вищезазначених документів.
 

     18. Якщо  мати  дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем   та  громадянством  матері,  а  власне  ім'я  та  по батькові - за вказівкою матері у  заяві  про  державну  реєстрацію народження  відповідно  до  частини  першої  статті  135 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (додаток 3).

     У тих випадках, коли мати, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, померла або місце її проживання чи перебування невідоме, а батьківство не встановлено,  державна реєстрація народження дитини проводиться  за  письмовою  заявою   уповноваженого   представника закладу охорони  здоров'я,  в  якому  народилась дитина,  родичів, уповноваженого  представника  адміністрації  дитячого  закладу,  в якому перебуває дитина, інших осіб.

     За заявою про державну реєстрацію  народження  відповідно  до частини  першої  статті 135 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ), поданою іншою особою,  відомості про батька записуються в порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту.

     Відомості про  матір  наводяться   на   підставі   одного   з документів,  визначених  у пункті 2 цієї глави,  прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері,  власне ім'я і по  батькові дитини та батька - за вказівкою заявника.

     При цьому по батькові  дитини  повинно  відповідати  власному імені батька (решта даних про батьків дитини не записується).

     Одночасно в  графі  "Для  відміток"   актового   запису   про народження  учиняється  запис:  "Відомості  про  батька внесені за вказівкою  заявника",  і  заявник  розписується  в  цій  графі.  У подальшому  при  незгоді  матері  дитини  з  унесеними до актового запису про народження  відомостями  зміни  проводяться  згідно  із законодавством,  яке  регулює  порядок  внесення  змін  до актових записів цивільного стану.

     Про державну реєстрацію народження дитини, мати якої померла, та  у  випадках,  коли  місце  проживання  чи  перебування  матері невідоме,   орган  державної  реєстрації  актів  цивільного  стану письмово повідомляє орган опіки і піклування,  про що зазначається в графі "Для відміток" актового запису про народження.
 

     19. Якщо мати дитини,  яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час державної реєстрації народження заявляє,  що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження,  її прохання  може  бути задоволене  лише  за  наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього  подружжя)   про   невизнання   чоловіка   (колишнього чоловіка)  батьком  дитини  (додаток  4),  а також заяви матері та батька дитини про визнання  батьківства.  У  цьому  разі  державна реєстрація народження проводиться у порядку, передбаченому абзацом
четвертим пункту 17 цієї глави.

     Про подану  заяву робиться такий запис у графі "Для відміток" актового запису про народження:  "Мати дитини  перебуває  у  шлюбі з ...  (прізвище,  власне  ім'я,  по  батькові),  який  згідно  із спільною заявою подружжя не є  батьком  цієї  дитини",  і  обоє  з подружжя розписуються в цій графі.

     Якщо чоловік,  який  перебуває  у  зареєстрованому  шлюбі   з матір'ю  дитини,  не  може  особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява,  яка підтверджує,  що він не є батьком дитини,  справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через  представника.  Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

     Про це  робиться  відмітка в актовому записі про народження в графі "Для відміток".
 

     20. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців  від  дня припинення  шлюбу  (смерті,  розірвання  шлюбу)  або визнання його недійсним, державна реєстрація  народження  дитини  проводиться  у такому самому порядку, як і державна реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі,  за винятком  випадків, передбачених абзацами другим, п'ятим та сьомим цього пункту.

     Якщо мати дитини  під  час  державної  реєстрації  народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не  вказувати  його  батьком  в  актовому  записі  про народження  дитини,  її  прохання  може  бути  задоволене  лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про  невизнання  чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини,  а також заяви матері та батька дитини про  визнання  батьківства.  У цьому  разі  державна реєстрація народження проводиться у порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 17 цієї глави.

     Якщо колишній   чоловік   матері   дитини  не  може  особисто з'явитись до органу державної реєстрації  актів  цивільного  стану для  подання  такої заяви,  то його заява,  справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою і яка підтверджує, що він не є   батьком   дитини,   може   бути   подана  через  представника.
Повноваження  представника  мають  ґрунтуватися   на   нотаріально посвідченій довіреності.

     Про подану заяву  колишнього  подружжя  робиться  відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження,  який скріплюється підписами  обох  з  подружжя,  або  зазначається  про подану заяву, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено.

     Якщо дитина народилася  до  спливу  десяти  місяців  від  дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка,  походження дитини від батька може бути визначене за заявою матері та батька  дитини  про визнання батьківства.

     У графі  "Для  відміток"  актового  запису   про   народження зазначаються  дані  про пред'явлені документи,  за якими визначено момент припинення шлюбу або визнання його недійсним (рішення  суду про  розірвання шлюбу;  свідоцтво про розірвання шлюбу;  свідоцтво про  смерть  батька  дитини;  рішення  суду  про  визнання   шлюбу недійсним   або   висновок   відділу  державної  реєстрації  актів цивільного стану).

     Якщо дитина  народилася  до  спливу  десяти  місяців  від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після державної реєстрації  повторного  шлюбу  її  матері з іншою особою,  батьком дитини в  актовому  записі  про  народження  зазначається  чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка  може  бути  визначене   на   підставі   спільної   заяви попереднього чоловіка матері дитини та чоловіка у повторному шлюбі про визнання батьківства (додаток 5) та  заяви  матері  та  батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

     При вирішенні  судом   спорів   про   визнання   батьківства, материнства,  оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни  до  актових  записів  про народження  вносяться  відповідно  до  законодавства,  яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
 

     21. Якщо  батьки  мають  спільне  прізвище,  то  це  прізвище присвоюється і дітям.

     При різних  прізвищах  за  письмовою  згодою  батьків  дитині присвоюється  прізвище  батька  чи  матері  або подвійне прізвище, утворене  шляхом  з'єднання  їхніх  прізвищ,   про   що   робиться відповідний  запис  у  графі  "Для  відміток"  актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків.

     У разі  якщо мати чи батько дитини не може особисто з'явитись до органу державної  реєстрації  актів  цивільного  стану,  то  її (його)  заява,  справжність  підпису  на якій має бути нотаріально засвідченою,  може бути подана  через  представника.  Повноваження представника   мають   ґрунтуватися   на  нотаріально  посвідченій довіреності.

     У заяві  про  присвоєння  дитині  подвійного  прізвища батьки зазначають,  з  якого  прізвища  -  батька  чи  матері  -  повинно починатися прізвище дитини.

     За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
 

     22. Власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. Власне ім'я дитини,  народженої жінкою,  яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності   добровільного   визнання   батьківства  визначається матір'ю дитини.

     При державній  реєстрації народження іншою особою власне ім'я дитини присвоюється за її вказівкою.

     При державній   реєстрації   народження   дитині   може  бути присвоєно не більше двох власних імен,  якщо інше не  випливає  із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі  "Для  відміток"  актового  запису  про  народження робиться  відповідна відмітка,  яка засвідчується підписами одного або обох батьків.

     У разі  відсутності при державній реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір  вирішується  органами опіки й піклування або судом.
 

     23. По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька. 
Якщо батько має  подвійне  власне  ім'я,  то  по  батькові  дитині присвоюється  за  одним  із них на вибір батьків,  про що робиться відмітка в графі "Для відміток" актового  запису  про  народження, яка  засвідчується підписами одного або обох батьків.  На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями  або  не  присвоюватись  взагалі.  Про  бажання батьків робиться відповідна відмітка в актовому записі  про  народження  в
графі "Для відміток", яка скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.

По батькові  дитини,  народженої  жінкою,  яка не перебуває у шлюбі, за  умови,  що  батьківство   щодо   дитини   не   визнано, визначається  за власним іменем особи,  яку мати дитини назвала її батьком.
 

     24. Якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше (додаток 6) надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16  років, то  державна  реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання  дитини  на загальних  підставах  (за  заявою  будь-кого  з  осіб,  визначених статтею 144 Сімейного кодексу  України  (  2947-14  ),  але  після перевірки  наявності  державної  реєстрації  народження  за місцем народження дитини,  за місцем проживання батьків дитини на  момент її  народження  або  за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян).  У  цих  випадках  одночасно  подаються  один  із документів,  передбачених  у пункті 2 цієї глави,  медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу,  а також довідка  з  місця проживання дитини.  За відсутності такої довідки дані  про  місце  проживання  дитини  можуть   бути   підтверджені паспортом  або  паспортним документом одного з батьків чи законних представників   дитини.   Водночас   подаються    документи,    що підтверджують  походження  дитини.  Складений  актовий  запис  про народження із  зазначенням  після  порядкового  номера:  "Державна реєстрація  з  пропуском  строку"  включається до книги поновлених
актових записів про народження.

     У разі  досягнення  дитиною  16  років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта  та  відповідно  до  законодавства,  яке  регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.
 

     25. Якщо батьки чи один із них не досягли 18-річного віку, то народження  дитини  реєструється  на  загальних  підставах.  Згода батьків (опікунів, піклувальників) неповнолітніх батька або матері на державну реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.
 

     26. При державній реєстрації народження дітей, народжених при багатоплідних пологах,  про  кожного  з  них  складається  окремий актовий  запис  про  народження  і  видається окреме свідоцтво про народження.
 

     27. Державна реєстрація мертвонародженої  дитини  проводиться на  підставі  лікарського  свідоцтва  про  перинатальну смерть без видачі  свідоцтва  про   народження.   Для   підтвердження   такої реєстрації орган державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів  цивільного  стану  громадян  про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,  133, 135 Сімейного  кодексу  України  (  2947-14  )  із  зазначенням  факту
мертвонародження. Державна  реєстрація  смерті  у  такому  разі не проводиться.
 

     28. У тих випадках,  коли смерть дитини  настала  на  першому тижні  життя  (навіть  якщо  вона  прожила  хоч  декілька хвилин), складаються два актові записи цивільного стану:  про народження  і смерть  та  видається  свідоцтво  про  смерть і витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян  про  державну  реєстрацію народження  відповідно до статей 126,  133,  135 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) із зазначенням,  що дитина  померла.  У  цьому разі  підставою  для  державної  реєстрації  народження  є медичне свідоцтво про   народження,    а    для    державної    реєстрації смерті - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.
 

     29. Відділом  державної  реєстрації  актів  цивільного  стану видається  витяг  з  Державного  реєстру  актів  цивільного  стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини.

     У разі державної  реєстрації  народження  виконавчим  органом сільської,  селищної,  міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для призначення допомоги при народженні  дитини, у якій зазначаються:  прізвище,  власне ім'я,  по батькові дитини; 

яка за рахунком дитина;  число,  місяць,  рік  народження  дитини;
номер  актового  запису  про  народження; 

дата складання актового запису про народження;  найменування органу,  що здійснив державну реєстрацію  акту  цивільного  стану; 

прізвища,  власні імена,  по батькові батька та матері дитини.

     Про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини та довідки для  призначення  допомоги  при  народженні  дитини  у  графі "Для відміток" обох примірників актового запису про народження робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.

     У разі мертвонародження  витяг  з  Державного  реєстру  актів цивільного  стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини або довідка для призначення допомоги при народженні  дитини не видається.

     У тих випадках,  коли батьки або один із них відмовились  від дитини  і  передали  її  на  повне  державне  утримання,  витяг  з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги   при  народженні  дитини  або  довідка  для  призначення допомоги при народженні дитини не видається.
 

     30. Якщо при державній реєстрації народження дитини відомості про батька внесені в порядку, визначеному абзацом першим пункту 18 глави 1 цього розділу,  то  разом  із  свідоцтвом  про  народження дитини   відділом  державної  реєстрації  актів  цивільного  стану видається  витяг  з  Державного  реєстру  актів  цивільного  стану громадян  про  державну  реєстрацію  народження  згідно з частиною першою статті 135  Сімейного  кодексу  України  (  2947-14  )  для призначення допомоги на дітей одиноким матерям.

     У разі внесення  відомостей  про  батька  дитини  в  порядку, визначеному  абзацом  першим  пункту  18  цієї  глави,  виконавчим органом  сільської,  селищної,  міської   (крім   міст   обласного значення) ради видається довідка для призначення допомоги на дітей одиноким матерям,  у якій зазначаються: 

прізвище, власне ім'я, по батькові  дитини; 

число,  місяць,  рік  народження дитини; 

номер актового запису про народження;

дата складання актового запису про народження; 

найменування органу,  що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану; 

прізвища, власні імена, по батькові батька та матері дитини;

підстава внесення відомостей про батька дитини.

    31. На прохання батьків - громадян України  до  їх  паспортів або   паспортних  документів  органи  державної  реєстрації  актів цивільного стану уносять відомості  про  дітей:  прізвище,  власне ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження.

     32. Відомості  про дітей,  батьками яких є громадянин України та іноземець або особа без  громадянства,  уносяться  на  прохання одного  з  батьків  лише  до  паспорта  або  паспортного документа громадянина України.
 

ЗАЯВА

про визнання батьківства

https://rada.info/upload/users_files/04332393/56cc999d4f8dbdef9a6f9501819eeaf8.doc

СПІЛЬНА ЗАЯВА

чоловіка та дружини ( колишнього подружжя) про невизнання чоловіка ( колишнього чоловіка) батьком дитини

https://rada.info/upload/users_files/04332393/3d071cbb84f3cab4cf8963f1072100ce.doc

 

ЗАЯВА

про державну реєстрацію народження

відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України

https://rada.info/upload/users_files/04332393/b69f6bdae63323364002318107f44a5e.doc

 

                   Державна реєстрація шлюбу
 

     1. Для   державної   реєстрації  шлюбу  жінкою  та  чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу (додаток 7) до  органу  державної  реєстрації  актів  цивільного  стану  за їх вибором.

     Якщо жінка  і  (або)  чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про  державну  реєстрацію  шлюбу  до  органу державної реєстрації   актів   цивільного   стану,   таку   заяву, справжність підпису(ів) на  якій  засвідчено  нотаріально,  можуть подати    їх   представники.   Повноваження   представника   мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
 

     2. При поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу  жінка  та чоловік  пред'являють  на  посвідчення  своєї  особи  паспорт  або паспортний документ.

     Заяви про державну реєстрацію шлюбу від громадян України, які постійно  проживають  за  кордоном,   приймаються   за   паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

     Для підтвердження  сімейного  стану  такі  громадяни  подають заяву,  справжність  підпису  на  якій  засвідчено  нотаріусом або дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій повідомляють про себе,  що вони ніколи не перебували у шлюбі, або про те,  що вони раніше перебували у шлюбі,  але зараз їх шлюб припинено.

     Заяви про  державну  реєстрацію  шлюбу  в  органах  державної реєстрації  актів  цивільного стану України громадян України,  які тимчасово перебувають за кордоном,  приймаються  при  пред'явленні паспорта громадянина України.

     При пред'явленні для державної реєстрації  шлюбу  тимчасового посвідчення  громадянина  України  в заяві про державну реєстрацію шлюбу  та  графі  "Для  відміток"   актового   запису   про   шлюб зазначається:  "Особа попереджена про правові наслідки недійсності шлюбу у разі повідомлення завідомо неправдивих  даних  щодо  свого сімейного  стану".  Такий запис засвідчується підписом особи,  яка пред'явила вказаний документ.

     Заяви громадян України,  які оформили виїзд на постійне місце проживання  до  іншої  країни,  але  ще  не  виїхали  за   кордон, приймаються  відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі паспорта громадянина України для виїзду за  кордон  та при пред'явленні зазначеної в абзаці 3 цього пункту заяви.
 

     3. Особи,  які  відбувають  у  закордонне  плавання  і  мають посвідчення  особи  моряка,  при  поданні   заяви   про   державну реєстрацію шлюбу повинні пред'явити до органу державної реєстрації актів цивільного стану паспорт громадянина України.
 

     4. Іноземці  та  особи   без   громадянства   для   державної реєстрації   шлюбу   в  Україні  повинні  пред'явити  паспорт  або паспортний документ  з  відміткою  про  реєстрацію  уповноваженого органу  щодо  законності  їх  перебування в Україні,  якщо інше не передбачено чинним законодавством України.
 

     5. Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред'явлення документів,  що підтверджують припинення  попереднього  шлюбу  або  визнання   шлюбу   недійсним (свідоцтво  про  розірвання  шлюбу,  рішення  суду  про розірвання шлюбу,  про визнання шлюбу недійсним,  яке набрало законної  сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану  про  визнання  шлюбу  недійсним
тощо).

     Документи про підтвердження  припинення  попереднього  шлюбу, які   передбачені   законодавством  іноземної  держави  та  видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

     У заяві  про державну реєстрацію шлюбу,  а також у графі "Для відміток" актового  запису  про  шлюб  зазначається  документ,  що підтверджує припинення попереднього шлюбу.
 

     6. Якщо в паспортах або паспортних документах іноземців, осіб без громадянства,  які проживають в  іноземній  державі,  відсутні відомості   про  сімейний  стан,  вони  повинні  одночасно  подати документ про те,  що не перебувають у шлюбі,  виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання та  належним   чином   легалізований   (легалізація   консульською становою або  дипломатичним представництвом України в цій країні,
проставлення  апостиля),  якщо   інше   не   передбачено   чинними міжнародними договорами України.

     Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською  установою  або  дипломатичним  представництвом  цієї країни в Україні та надалі легалізовані Міністерством  закордонних справ  України,  якщо  інше  не  передбачено  чинними міжнародними договорами України.

     Підтвердженням сімейного  стану  особи без громадянства,  яка постійно проживає в Україні,  є відомості  територіального  органу спеціально  уповноваженого  центрального органу виконавчої влади з питань імміграції,  видані на підставі документів,  поданих особою до заяви для надання дозволу на імміграцію.

     Якщо в паспортах або паспортних  документах  є  відмітка  про припинення шлюбу вищезазначених осіб, документ про те, що особа не перебуває в шлюбі,  повинен  бути  пред'явлений  за  період  після розірвання шлюбу.

     У разі   відсутності   в   країні    походження    документів дипломатичного  представництва  або  консульської установи України документи можуть бути легалізовані  в  найближчому  дипломатичному представництві чи консульській установі України, повноваження якої офіційно поширюються на територію  країни  походження  документів.
Документи,  що  посвідчують  сімейний  стан  цієї  категорії осіб, можуть бути видані або легалізовані консульською установою  країни їх громадянства або країни постійного проживання в тій країні,  де одночасно присутнє  дипломатичне  представництво  або  консульська установа   України,   у   якій   ці  документи  легалізуються  для використання в Україні.
 

     7. Громадяни  України  та   особи   без   громадянства,   які проживають  в  Україні,  для підтвердження сімейного стану з метою реєстрації  шлюбу  в  іншій  державі  подають  заяву,  справжність підпису  на  якій  має бути нотаріально засвідченою,  у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те,  що  вона  раніше  перебувала  у  шлюбі,  але  зараз  її  шлюб припинено,  та  належним  чином   легалізовану,   якщо   інше   не
передбачено    міжнародними    договорами    України,   згода   на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

     Громадяни України, які проживають за кордоном, для реєстрації шлюбу та підтвердження сімейного стану подають  аналогічну  заяву, справжність    підпису   на   якій   засвідчено   нотаріусом   або дипломатичним представництвом чи консульською установою України.
 

     8. Якщо  документи  громадян  України,  іноземців,  осіб  без громадянства,  які  є  підставою  для  державної реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою,  до них обов'язково  додається  переклад тексту   на   українську   мову,   вірність   якого  засвідчується дипломатичним представництвом або консульською установою  України, посольством (консульством) держави,  громадянином якої є іноземець (країни   постійного   проживання   особи    без    громадянства), Міністерством  закордонних  справ,  іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.

     Якщо до  органів  державної реєстрації актів цивільного стану подається переклад документів, вірність якого засвідчено згідно із законодавством іноземної держави, у якій їх видано, то він повинен бути легалізований у встановленому порядку.

     Оригінал документа про сімейний стан разом з перекладами всіх вищезазначених документів залишається у справах відділу  державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про державну реєстрацію шлюбу та зареєстрував шлюб.

     Документ про  сімейний  стан дійсний протягом шести місяців з дня його видачі або засвідчення (якщо в ньому не встановлено інший термін).

     Про представлений документ робиться  відмітка  в  графі  "Для відміток"  актового  запису  про  шлюб  (назва органу,  який видав документ, номер та дата видачі).
 

     9. Орган державної  реєстрації  актів  цивільного  стану,  що прийняв   заяву   про   державну  реєстрацію  шлюбу,  зобов'язаний ознайомити наречених з умовами  і  порядком  державної  реєстрації шлюбу,  їхніми  правами  та  обов'язками  як  майбутніх подружжя і батьків,  обов'язком  повідомити  один  одному  про   стан   свого  здоров'я,  попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

     Орган державної  реєстрації  актів  цивільного  стану під час приймання заяви про державну реєстрацію шлюбу  інформує  наречених про  можливість  здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком,  затвердженим Міністерством  охорони здоров'я.

     Про видачу направлення або про  відмову  наречених  від  його отримання   працівниками   органу   державної   реєстрації   актів цивільного стану робиться відповідний запис у заяві  про  державну реєстрацію  шлюбу  та  в  графі "Для відміток" актового запису про шлюб, який скріплюється підписами наречених.
 

     10. За погодженням з нареченими  орган  державної  реєстрації актів  цивільного  стану призначає день і час державної реєстрації шлюбу з  додержанням  вимог,  передбачених  статтею  32  Сімейного кодексу України ( 2947-14 ).

     Державна реєстрація  шлюбу  проводиться  органами   державної реєстрації актів цивільного стану після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу.

     За наявності  поважної  причини  і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного  стану  державна  реєстрація шлюбу  проводиться  до  закінчення  зазначеного строку на підставі спільної  заяви  наречених  та   документів,   які   підтверджують наявність поважної причини.

     У разі вагітності нареченої,  народження нею дитини та якщо є безпосередня  загроза  для  життя  нареченої  або  нареченого,  за наявності документів,  що підтверджують викладені факти,  державна реєстрація  шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший  день  за  бажанням  наречених  протягом  одного місяця.
 

     11. Якщо  є  відомості  про  наявність перешкод для державної реєстрації  шлюбу,  керівник  органу  державної  реєстрації  актів цивільного  стану може відкласти таку реєстрацію,  але не більш як на три місяці.

     Про відстрочку   державної  реєстрації  шлюбу  повідомляються наречені.

     Рішення про  таке відкладення державної реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку. 

     Орган державної  реєстрації  актів  цивільного  стану може на прохання  зацікавлених  осіб  або  зі  своєї  ініціативи  провести необхідну  перевірку.  За  наявності  передбачених  законодавством перешкод для державної реєстрації шлюбу орган державної реєстрації актів  цивільного  стану  відмовляє  в  його  реєстрації і повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.  Якщо  відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, державна реєстрація шлюбу проводиться на загальних підставах.
 

     12. Якщо наречені не можуть з'явитися з поважної причини  для проведення  державної реєстрації шлюбу у встановлений день,  строк такої реєстрації переноситься за  їх  письмовою  заявою  на  інший день,  про  що  робиться відповідна відмітка на заяві про державну реєстрацію шлюбу та в журналі обліку заяв про шлюб.

     У такому разі строк перенесення державної реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.
 

     13. Якщо  наречені  не  з'явилися  для  проведення  державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.
 

     14. Державна  реєстрація  шлюбу  проводиться  у   присутності нареченої та нареченого.

     Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.
 

     15. Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.

     За заявою   наречених   державна   реєстрація   шлюбу    може проводитися   за   місцем   їх   проживання,   за  місцем  надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці,  якщо  вони  не можуть  з  поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

     У цих   випадках   наявність   поважної   причини   необхідно підтвердити документально.

     Про державну  реєстрацію шлюбу в лікарні,  удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної  причини,  зазначається  в  графі "Для відміток" актового запису про шлюб.
 

     16. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу проводиться в  урочистій  обстановці.  Про  таке бажання наречені зазначають у заяві про державну реєстрацію шлюбу.
 

     17. Державна реєстрація шлюбу з особою,  якій  відповідно  до Сімейного  кодексу  України  (  2947-14  )  знижено  шлюбний  вік, проводиться на загальних підставах.

     У цьому  випадку  особа,  яка  не досягла шлюбного віку,  при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу  пред'являє  свідоцтво про народження (у разі якщо нею ще не отримано паспорт громадянина України) та копію рішення суду про надання права на шлюб.

     У такому  випадку  в графі "Для відміток" актового запису про шлюб зазначаються назва  суду,  яким  постановлене  дане  рішення, номер  та  дата  його постановлення,  а у свідоцтві про народження робиться запис про проведену державну реєстрацію.
 

     18. Факт реєстрації шлюбу на судні засвідчується актом,  який складається капітаном судна в присутності двох свідків та підлягає поданню до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про шлюб.

     У цьому   випадку   відділом   державної   реєстрації   актів цивільного   стану   за  спільною  заявою  подружжя  про  державну реєстрацію  шлюбу  встановленої  форми  та   на   підставі   акта, складеного   капітаном   судна,  у  присутності  обох  з  подружжя
складається актовий запис про  шлюб,  який  включається  до  книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік.

     В актовому записі про шлюб проставляються підписи  осіб,  які зареєстрували  шлюб,  а  також  дані  їх  паспортів або паспортних документів,  а у графі "Для відміток" зазначаються  підстави  його складання:  місце, дата складання акта, а також прізвище посадової особи, яка його склала.

     На підставі  складеного  актового  запису  про  шлюб  у  день державної   реєстрації   відділом   державної   реєстрації   актів цивільного   стану   видається   свідоцтво  про  шлюб  із  штампом "Поновлено".

     У таких  випадках у графі "Для відміток" актового запису та у графі "Зареєстрували  шлюб"  свідоцтва  про  шлюб  дата  державної реєстрації  шлюбу  зазначається  відповідно до дати складання акта капітаном судна.

     Якщо на  день звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану одна з осіб,  з якою було зареєстровано  шлюб  на судні,  померла,  то  друга  особа має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу.

     У цьому  разі державна реєстрація шлюбу проводиться у відділі державної реєстрації актів  цивільного  стану  на  підставі  копії рішення суду про встановлення факту реєстрації шлюбу.
 

     19. Державна реєстрація шлюбу із засудженими,  які відбувають покарання в установах  виконання  покарань,  проводиться  відділом державної  реєстрації  актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах,  передбачених законодавством України.
 

     20. Адміністрація   установи  виконання  покарань  забезпечує засуджену  особу  бланком  заяви  про  державну  реєстрацію  шлюбу встановленої  форми.  Після  заповнення  засудженим  тієї  частини заяви,  яка стосується його, начальник установи виконання покарань звіряє вказані  в  заяві  відомості  з  паспортом  або  паспортним документом,  який  міститься  в   особовій   справі   засудженого, засвідчує  справжність його підпису відповідно до статті 78 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) та направляє цю заяву особі,  з якою  засуджений  бажає  зареєструвати  шлюб.  Одночасно цій особі
повідомляються найменування та адреса відділу державної реєстрації актів  цивільного  стану  за  місцезнаходженням установи виконання покарань, у якому може бути проведена державна реєстрація шлюбу.

     При погодженні  на  державну  реєстрацію  шлюбу із засудженим особа заповнює отриману заяву в тій частині,  що стосується її,  у відділі   державної   реєстрації   актів   цивільного   стану   за місцезнаходженням установи виконання покарань. 

     Якщо особа,  яка  погодилась  на державну реєстрацію шлюбу із засудженим, не може через поважні причини особисто подати отриману заяву   про   державну   реєстрацію  шлюбу  до  відділу  державної реєстрації актів цивільного стану  за  місцезнаходженням  установи виконання  покарань,  заяву засудженого та заяву з відомостями про себе, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчено, особа надсилає поштою до цього відділу.
 

     21. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану,  який отримав заяву (заяви) про  державну  реєстрацію  шлюбу,  призначає дату  та  час  державної  реєстрації  шлюбу,  про  що  заздалегідь повідомляє наречених,  а також  адміністрацію  установи  виконання покарань,   у   якій   утримується   засуджена  особа,  яка  бажає зареєструвати шлюб.
 

     22. Державна  реєстрація  шлюбу  проводиться  у   присутності нареченого  та нареченої у приміщенні,  визначеному адміністрацією установи виконання покарань.
 

     23. Державна  реєстрація  шлюбу  з  особами,  щодо  яких   як запобіжний  захід  обрано взяття під варту,  здійснюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану в  слідчих  ізоляторах лише з письмового дозволу органу дізнання, досудового слідства або суду, у провадженні яких знаходиться справа, у тому самому порядку і   за  тими  самими  правилами,  які  встановлені  для  державної реєстрації шлюбу в установах виконання покарань.
 

     24. Наречені мають право обрати  прізвище  одного  з  них  як спільне  прізвище  подружжя,  або  надалі  іменуватись  дошлюбними прізвищами,  або приєднати до свого прізвища  прізвище  нареченого (нареченої).

     Якщо наречені  бажають  мати  подвійне  прізвище,  то  за  їх спільною  заявою  визначається,  з  якого прізвища буде починатися обране ними прізвище,  про що робиться відповідна відмітка у графі "Для відміток" актового запису про шлюб.

     Складання більше двох прізвищ не допускається,  якщо інше  не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

     Якщо на  момент державної реєстрації шлюбу прізвище нареченої (нареченого) вже є подвійним,  вона (він) має право замінити  одну із частин свого прізвища на прізвище другого,  про що вказується у заяві про державну реєстрацію шлюбу та  проставляється  відповідна відмітка у графі "Для відміток" актового запису про шлюб.
 

     25. Про  державну реєстрацію шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб,  які зареєстрували  шлюб,  робиться  відмітка  із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації.

     Якщо особа   під   час  державної  реєстрації  шлюбу  змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта або паспортного документа робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний  строк  у  зв'язку  зі  зміною  прізвища  при   державній реєстрації шлюбу.

     Аналогічні відмітки  робляться  в  паспортах  або  паспортних документах  осіб  при  державній  реєстрації  шлюбу  із засудженою особою.

     У паспорти  або  паспортні  документи  іноземців  та осіб без громадянства зазначені відмітки робляться у графі "Примітки", а за відсутності  такої  графи  -  на  будь-якій  вільній  від  записів сторінці.

     Якщо іноземець  або особа без громадянства отримав(ла) дозвіл на постійне проживання в Україні,  що  підтверджується  посвідкою, виданою уповноваженим органом, то відмітки про державну реєстрацію шлюбу робляться в обох документах.

     У тимчасових   посвідченнях  громадян  України  відмітки  про державну реєстрацію шлюбу не робляться.
 

     26. Орган  державної  реєстрації   актів   цивільного   стану зобов'язаний  у  семиденний  строк надіслати районним,  районним у місті,   міським   чи   міськрайонним   військовим    комісаріатам повідомлення   про  зміну  військовозобов'язаними  і  призовниками прізвища у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу, розірвання шлюбу (додаток 8).
 

 ЗАЯВА
                  про державну реєстрацію шлюбу

https://rada.info/upload/users_files/04332393/a366c2c00d386373c1dc3d6338dbcc9a.doc

 

            Державна реєстрація смерті

     1. Підставою для державної реєстрації смерті є:

     а) лікарське   свідоцтво   про   смерть   (форма   N   106/о) ( z1152-06 ), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545 ( z1150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві  юстиції  України  25.10.2006   за   N   1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

     б) фельдшерська  довідка  про  смерть   (форма   N   106-1/о) ( z1153-06 ),  форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545 ( z1150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві   юстиції   України   25.10.2006  за  N  1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);

     в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

     г) рішення суду про оголошення особи померлою;

     ґ) рішення  суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

     д) повідомлення  державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб,  репресованих  за  рішенням несудових та судових органів;

     е) повідомлення  установи  виконання  покарань  або  слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

     Ці документи додаються до другого примірника актового  запису про смерть.
 

     2. Заява  про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті чи  виявлення  трупа,  а  в  разі неможливості одержання    лікарського    свідоцтва   про   смерть, фельдшерської довідки про смерть - не пізніше п'яти днів.
 

     3. Державна реєстрація смерті за заявою,  поданою  у  строки, визначені пунктом 2 цієї глави, та до закінчення одного року з дня настання  смерті,  проводиться  за  останнім   місцем   проживання померлого,  за  місцем  настання  смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
 

     4. У разі настання смерті в дорозі (у  поїзді,  на  судні,  в літаку  тощо)  державна  реєстрація  смерті  може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
 

     5. Державна реєстрація смерті  осіб,  що  померли  в  слідчих ізоляторах  або  установах  виконання  покарань,  у  яких ці особи трималися або відбували покарання, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту  або  засудження  осіб  чи  за  місцезнаходженням установи,  про  що  робиться  відмітка  в графі "Для відміток".  В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть. 
 

     6. Державна   реєстрація   смерті   проводиться   за   місцем проживання заявника у разі:  якщо заява надійшла після  закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті;  звернення для реєстрації смерті  особи,  оголошеної судом померлою.
 

     7. Державна  реєстрація  смерті проводиться за заявою родичів померлого,  представників органу опіки та піклування,  працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.

     Особа, яка   звернулася  щодо  державної  реєстрації  смерті, повинна пред'явити паспорт або  паспортний  документ.  Відсутність зазначеного  документа  не  є  підставою  для  відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть.
 

     8. Якщо  заява  про державну реєстрацію смерті надійшла після закінчення  одного  року  з  дня  настання  смерті,  то   державна реєстрація  проводиться  за  наявності  лікарського  свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми  на  загальних підставах  за  заявою будь-якої особи,  зазначеної у пункті 7 цієї глави,  без складання  висновку,  але  після  перевірки  наявності державної  реєстрації смерті за місцем настання смерті,  за місцем останнього проживання померлого,  за місцем поховання чи виявлення трупа  або  за  даними  Державного  реєстру актів цивільного стану громадян.

     Складений актовий   запис  включається  до  книги  поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік.
 

     9. Державна  реєстрація  смерті   особи,   оголошеної   судом померлою,  проводиться за рішенням суду,  надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану,  після  набрання  ним законної сили або за заявою осіб,  що були позивачами при розгляді судом справи,  а також спадкоємців померлого при  поданні  рішення суду.

     Складений актовий  запис  про  смерть  включається  до  книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою  смерті  вважається  день  набрання  рішенням  суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.

     Державна реєстрація факту смерті,  встановленого  у  судовому порядку,  проводиться  за  заявою  осіб,  що  були  позивачами при розгляді судом справи,  а також спадкоємців померлого при  поданні рішення суду.

     Складений актовий  запис  про  смерть  включається  до  книги державної реєстрації смерті за поточний рік,  якщо з часу настання смерті не минуло одного року,  або  до  книги  поновлених  актових записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.
 

     10. Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових  органів,  незалежно  від  часу  її  настання проводиться  відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису про смерть,  який включається  до книги  поновлених  актових  записів про смерть за поточний рік.  В актовому  записі  графи  "Причина  смерті"   та   "Місце   смерті" заповнюються  відповідно  до  повідомлення  державного  архіву або органів Служби безпеки  України.  Якщо  причина  та  місце  смерті невідомі, у відповідних графах записується "Не встановлено".
 

     11. Державна  реєстрація  смерті осіб,  які загинули в період проходження військової або альтернативної  служби  в  мирний  час, проводиться  відділами державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі  про  те,  що  смерть  настала  в період  проходження військової служби,  якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть.
 

     12. При  державній  реєстрації  смерті  невпізнаних  осіб  до актового  запису  про  смерть  уносяться тільки ті відомості,  які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.

     При встановленні   надалі   відомостей  про  померлого,  яких бракувало,  зміни і  доповнення  до  актового  запису  про  смерть уносяться  згідно із законодавством,  яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів  цивільного  стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа.
 

     13. Запис у графі актового запису про смерть "Причина смерті" повинен  відповідати підпункту I-г пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть,  якщо заповнені всі чотири підпункти,  підпункту  I-в, якщо  заповнені три підпункти,  або підпункту I-б,  якщо заповнені два підпункти, та підпункту I-а, якщо заповнений один підпункт.
 

     14. Паспорт  або  паспортний  документ  померлого,  а   також військово-облікові   та   пільгові   документи   орган   державної реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає і на першій   сторінці  цих  документів  робить  відмітку:  "Власник помер ___ ____________  ____.  Актовий  запис  про  смерть  N  ___ від ___ ____________ ____ ".

     Список паспортів, паспортних документів, пільгових посвідчень та  військово-облікових  документів,  зданих у зв'язку з державною реєстрацією смерті  померлих,  до  якого  додаються зазначені  документи,  передається  в  семиденний строк до органів внутрішніх справ та військових комісаріатів  за  місцем  державної реєстрації смерті.

     Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для державної  реєстрації  смерті.  Про  їх непередачу орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у семиденний  строк повідомити  органи  внутрішніх  справ  та військові комісаріати за місцем державної реєстрації смерті,  про що  робиться  відмітка  в графі "Для відміток" актового запису про смерть.

     Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться  на  загальних  підставах  з дотриманням вимог чинного законодавства України.  У  цих  випадках  паспорти  або  паспортні документи  померлого невідкладно надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного  стану  Головного  управління  юстиції Міністерства   юстиції   України  в  Автономній  Республіці  Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі для  подальшого  направлення  їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються  особі,  яка  супроводжує  тіло  померлої особи,  про  що  в графі "Для відміток" актового запису про смерть робиться відповідна  відмітка,  яка  засвідчується  підписом  цієї особи.

     Про державну  реєстрацію  смерті  іноземця  відділ  державної реєстрації  актів  цивільного  стану  Головного управління юстиції Міністерства  юстиції  України  в  Автономній   Республіці   Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на  підставі  повідомлення  відділу  державної  реєстрації   актів цивільного стану,  яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України.
 

     У разі  державної  реєстрації   смерті   виконавчим   органом сільської,  селищної,  міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання  допомоги  на  поховання,  у  якій зазначаються: 

прізвище,  власне ім'я, по батькові померлої особи; 
дата смерті; місце смерті;

номер та дата складання актового запису про смерть; 

найменування органу,  що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану.